незнайка
В великім шумнім місті цей хлопчик проживав,
Веселий коротунчик дуже часто пустував,
Веселий коротунчик, забіяка і пустунчик.
І що би не робив він, він робив усе не так,
На вибрики й пригоди він і справді був мастак,
Такий ось розбишака цей веселий коротунчик.
Незнайка, не переживай, Незнайка, з нами заспівай,
Незнайка, сумніву не май, удачу ти наздоганяй.
Незнайка, не переживай, Незнайка, з нами заспівай,
Незнайка, сумніву не май, удачу ти свою наздоганяй.
На інструментах грати, як великий музикант
Він так хотів навчитися, щоб проявить талант.
Але навіщо друзі всі його закрили вуха.
І голова в них пухне вже від гуркоту того
Несила вже їм слухати – так сварять всі його,
І кажуть – замовчи, бо все це неможливо слухать.