Гуцулка
Ой на горі стоїть хата,
Під нев сидить дівка вбрата.
Сидить сумно поглядає,
Сидить сумно поглядає,
На гуцулика чекає.
А той гуцул забарився,
Десь на другу задивився.
Задивився десь на другу,
Задивився десь на другу,
Та й забув про свою любу.
Любка сльози витирає,
Та й у осені питає:
Скажи мені осінь мила,
Скажи мені осінь мила,
Де і в чьому я зхибила.
Десь у полі, вітер віє,
Про дівчину гуцул мріє.
А дівчина вже кохана,
А дівчина вже кохана,
Давно з другим зпарована.
Хай він знає, хай повчиться.
Кинув милу тепер злиться
Бо лишився зовсім сам він,
Бо лишився зовсім сам він
І ні з ким не спарований.
Треба знати, що робити,
Зі всіх лиш одну любити.
А дівчина варта того,
А дівчина варта того,
Щоби мати миленького.
Черешенька
Посадив им черешеньку на дворі
Там де м стояв із милою до зорі
Черешенька прийметься
Черешенька прийметься
А милая за другими дивиться
Черешенька прийметься
Черешенька прийметься
А милая за другими дивиться
Ой ходив им із милою в лісочок
Виплітав им їй з фіалок віночок
А тепер куди піду
Лиш із верби лист знайду
Більше її я любити не буду
А тепер куди піду
Лиш із верби лист знайду
Більше її я любити не буду
По-під небо сизий сокіл літає
Вже три рочки, як милої не має
Ой дівчино перебач
Я сміюся а ти плач
Як постелиш так ся виспиш говорять
Ой дівчино перебач
Я сміюся а ти плач
Як постелиш так ся виспиш говорять
Боже, як я тебе люблю!Слова: Мирослав Воньо
Музика: Михайло Мода
Кожен щастя зазнати б хотів,
Тільки доля своє всім пророчить.
Але я своє щастя зустрів
Й більше з ним розлучатись не хочу.
Приспів:
Кожне слово твоє ловлю,
Бо я маю чим дорожити.
Боже, як я тебе люблю!
Я без тебе не зможу жити.
Кожне слово твоє ловлю,
Бо я маю чим дорожити.
Боже, як я тебе люблю!
А без тебе навіщо жити?!
Як ти ніжність даруєш свою,
То нічого не чую й не бачу.
Я з твоїми вустами сміюсь,
І з очима твоїми я плачу.
Приспів.
Хтось шукає на світі скарби,
А хтось істину завжди шукає.
Знає істину той, хто любив, -
Над любов в світі скарбу немає.
Приспів.